7 років тому
Немає коментарів

Використання грунтів цієї зони та підвищення їх родючості залежить від ґрунтово-кліматичних умов району і наявності води для зрошення.

Багато тепла і сонячної енергії та довгий вегетаційний період дають можливість вирощувати на сіроземах та інших грунтах зони багато цінних сільськогосподарських культур — бавовник, рис, виноград та баштанні культури. На сіроземних грунтах при раціональному зрошенні, застосуванні високої агротехніки і добрив можна вирощувати високі врожаї всіх сільськогосподарських культур. У верхньому горизонті сіроземи містять від 0,1 до 0,3% валового фосфору (доступного рослинам 8—14 мг на 100 г грунту), 1,8—3,0% валового калію (значна частина його доступна для рослин), багато макро- і мікроелементів. Гумусу в цих грунтах мало.

У більшості районів зони пустинних степів і пустинь не вистачає води і одержати врожай без зрошення майже неможливо. Але в передгірних районах пустинних степів на висоті від 300 до 2000 м розвинене богарне (зрошуване) землеробство. Для одержання врожаїв тут насамперед треба зберігати вологу, зокрема проводити закриття вологи навесні, глибоку зяблеву оранку, застосовувати зрошення, а також вносити добрива.

Основними заходами для поліпшення родючості сіроземів, зокрема зрошуваних, є внесення органічних і мінеральних добрив залежно від вимог рослин у бавовняно-кукурудзяно-люцернових сівозмінах, а також висівання сидеральних культур. З мінеральних добрив треба широко використовувати азотні (сірчанокислий амоній) і фосфорні (гранульований суперфосфат). Ефективність їх на цих грунтах досить висока.

На зрошуваних площах треба вести боротьбу з вторинним засоленням грунту.

У зоні пустинних степів слід створювати лісові смуги і закладати сади, пристосовуючи насадження до існуючих зрошувальних систем. Основними породами дерев є чорна, пірамідальна і срібляста тополі, акація, клен, ясен, верба та ін. На поливних землях Узбецької РСР, Туркменської РСР, Киргизької РСР крім садів і виноградників насаджують шовковицю для розведення тутових шовкопрядів.

Багаторічні насадження запобігають висиханню зрошувальних каналів, а також зменшують випаровування води з грунту.