7 років тому
Немає коментарів

Земля — неоціненне народне багатство і основний за­сіб виробництва у сільському господарстві. В зв’язку із збільшенням кількості населення в нашій країні, розши­ренням будівництва площа орних земель з розрахунку на душу населення зменшується. Комуністична партія вчить народ берегти землю і добиватися все більшого виходу продукції з кожного гектара її.

Це завдання розв’язується комплексно на основі про­грами, розробленої березневим (1965 р.) Пленумом ЦК КПРС і покладеної в основу розроблення аграрної полі­тики КПРС на сучасному етапі. Одним з основних на­прямів аграрної політики партії є всебічна інтенсифі­кація сільського господарства на основі механізації всіх його галузей, хімізації та меліорації земель.

Тому всебічне вивчення ґрунтового покриву країни та шляхів поліпшення властивостей його є основними завданнями ґрунтознавства. Без цих знань спеціаліст сільського господарства не зможе розв’язувати питань раціонального використання землі, особливо в районах з посушливим або дуже вологим кліматом, а також там, де поширена водна та вітрова ерозія. На меліорованих землях, наприклад, у нашій країні розміщені всі посіви бавовнику і рису, вирощують 2/3 овочевої продукції та близько 1/3 соковитих і грубих кормів. Загальна площа цих земель уже перевищує 23 млн. га.Завдяки меліора­ції за останні десять років, що минули після березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС, виробництво зерна в се­редньому по країні на меліорованих землях збільшилося з 5 до 13, а рису — з 0,6 до 1,9 млн. т.

В УРСР практично близько половини грунтів зазна­ють водної чи вітрової ерозії. Недобір зерна на таких грунтах в окремі роки становить 40—50%. Виконуючи рішення березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС та постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 20 березня 1967 p. «Про невідкладні заходи щодо захисту грунтів від вітрової і водної ерозії», господарства рес­публіки провели значні роботи по боротьбі з ерозією грунтів. За період з 1965 р. по 1974 р. у радгоспах і кол­госпах було закладено 130 тис. га полезахисних лісових насаджень і заліснено ярів і балок загальною площею 394 тис. га. На 1460 га еродованих земель впроваджено ґрунтозахисні сівозміни, а також широко застосовують­ся ґрунтозахисні системи обробітку грунту, смугове роз­міщення культур, щілювання пасовищ на схилах тощо.

Практика передових господарств свідчить також про високу ефективність хімізації, зокрема застосування добрив, вапнування та гіпсування грунтів. Тому важли­ве значення для поліпшення властивостей грунтів мають дослідження їх з наступним складанням карт і рекомен­дацій щодо раціонального використання їх.

Для втілення в життя аграрної політики партії спе­ціалісти сільського господарства (агрономи, агрохіміки, ґрунтознавці) повинні систематично підвищувати свою кваліфікацію. В цьому їм великою мірою допоможе про­понований підручник.