5 років тому
Немає коментарів

Рятуючи сади і городи від заморозків, люди запа­люють навесні вологі димові кучі, встановлюють біля садів димові брикети або шашки. Завіси з диму не дають тепла, вони, немов ковдра, оберігають землю від охолодження.

Поглинаючи теплові промені, що випромінюються ґрунтом чи рослинами, димова завіса через деякий час нагрівається до тієї ж температури, що і земля. Коли температури їх вирівнюються і теплове випромінювання поверхні землі дорівнює випромінюванню димової заві­си, між ними наступає теплове зрівноваження. Тому ні нагрівання, ні охолодження поверхні не буде, темпера­тура залишиться постійною.

В ясні тихі весняні чи осінні ночі навіть невелика витрата тепла може привести до охолодження поверхні грунту на 10°С і більше. Якщо при цьому температура повітря невисока, то слід чекати заморозку.

Роль завіси з диму і полягає в тому, щоб привести різницю між випромінюванням землі і атмосфери до ну­ля. Такого ефекту можна досягти не всякими завісами. Якою б щільною не була хмарка, наприклад з пилу, во­на не може поглинути всю теплову радіацію, що йде від землі. А шар природного туману в 3—4 м поглинає її повністю. Виявляється, що теплові промені в атмос­фері добре поглинаються лише трьома речовинами: во­дяною парою, вуглекислотою і краплинами води. Отже, чим більше в повітрі краплинок води, тим надійніше вони охороняють землю від охолодження.

Якщо б в атмосфері виник суцільний шар води тов­щиною всього в 0,1 ммто він поглинув би і повернув назад на Землю все тепло, яке вона віддала. Тоді б не було радіаційних заморозків, Земля перетворилася б на своєрідну величезну оранжерею. «Оранжерейний ефект», пов’язаний зі зміною в атмосфері кількості водяної пари, і особливо краплинок води (тобто зі зміною хмарності), може значно вплинути на температуру не тільки поверх­ні грунту, а й повітря над всією нашою планетою.

Однак «оранжерейний ефект» пов’язаний не тільки з водою, а й із забруднюванням атмосфери вуглекислим газом, який потрапляє в атмосферу разом з димом і га­зом через фабричні і заводські труби. Англійські вчені твердять, що тільки за 30 років вміст в атмосфері вуг­лекислого газу над Англією збільшився на 6—7%. Збільшення кількості вуглекислого газу в атмосфері викликає не тільки її отруєння, а й потепління по­вітря.

Якщо нагромадження вуглекислоти в атмосфері бу­де інтенсивним, то, на думку вчених, менш ніж через півстоліття температура повітря на земній кулі підви­щиться на 4—5°С.

Одним із засобів боротьби з заморозками є метод зрошення. Раніше цей метод застосовувався в ряді ра­йонів Середньої Азії на бавовняних і овочевих полях, Північному Кавказі — на виноградниках. Тепер, в зв’яз­ку з розширенням робіт по зрошенню, цей метод за­хисту буде використовуватися в значно більших масштабах.

В період приморозків температура води, що застосо­вується для поливу, на кілька градусів вища (іноді на 10°С і більше), ніж температура грунту. Таким чином під час поливання бавовняних плантацій або виноград­нику в грунт потрапляє значна кількість тепла. Норми поливу в залежності від умов становлять 700—1000 мна 1 гаВ Середній Азії зрошення полів бавовнику при нормі поливу 1000 м3 на 1 га перед приморозком підви­щує температуру грунту на 2—3°С. Тривалість захисної дії зрошення дорівнює кільком дням.

Останнім часом деякого поширення набули комбі­новані методи захисту рослин від приморозків. Так, за­стосовувалося одночасне обігрівання місцевості і утво­рення над нею димової завіси. Результати були більш ефективними, ніж при застосуванні тільки одного ме­тоду.

Ми розглянули основні засоби боротьби з примороз­ками. А скільки ще зустрічається несприятливих для народного господарства явищ! Посухи і суховії, оже­ледь і завірюхи, грози і град, сильний вітер і шквал — ось далеко не весь арсенал явищ, якими «дарує» нас погода. Грозові явища згубно впливають на роботу енер­гетичних господарств і ліній передач. Інтенсивне відкла­дання ожеледі на гілках дерев, замерзання мокрого сні­гу, який налипає на гілки, приводить до загибелі дерев. Негайне попередження про настання цих явищ дає змогу розробити заходи для боротьби з ними.

Для обслуговування сільського господарства в систе­мі гідрометеослужби є спеціальні агрометеорологічні органи, які збирають і розповсюджують фактичну ін­формацію про стан посівів, грунту, погоди, а також складають спеціальні агрометеорологічні прогнози, дають сільському господарству рекомендації щодо прове­дення сільськогосподарських робіт.

Однією з важливих проблем в сільськогосподарсько­му виробництві є боротьба з посухою. Для збільшення виробництва зерна в посушливих районах велике зна­чення має здійснення всього комплексу заходів, направ­лених на боротьбу з посухою: чорний пар, кулісні пари, насадження лісових смуг, снігозатримання, затримання талих вод, зрошення, боротьба з бур’янами тощо. Ви­няткову увагу слід приділяти піднесенню загальної куль­тури землеробства.

При розробленні та запровадженні в колгоспах і радгоспах Степу і Лісостепу заходів по боротьбі з по­сухою слід звернути увагу на максимальне нагрома­дження, збереження та раціональне використання во­логи в грунті, садіння та догляд лісових полезахисних смуг, створення зрошуваних ділянок, будівництво ста­вів, забезпечення ефективної боротьби з бур’янами то­що. Для сівби потрібно брати стійкі проти посухи висо­коврожайні сорти культур.

Програма нашої партії передбачає зрошення і обвод­нення мільйонів гектарів землі в посушливих районах.

В нашій республіці проводяться великі роботи по використанню вод Дніпра та інших річок. Біля Каховки збудована гребля, яка підняла рівень води на 16 мРоз­лилося справжнє море площею 2300 км2яке вміщує 18 млрд. м3 води. Тут бере початок Краснознам’янський магістральний канал, що зволожує посушливі землі Херсонської і Кримської областей. У Запорізькій об­ласті діє Кам’янський зрошувальний масив площею 17 тис. га. На Миколаївщині та Херсонщині завершено будівництво Верхньоінгулецької зрошувально-обводню­вальної системи на площі 60 тис. га.

Тепер загальна площа зрошувальних земель тільки на Україні досягає 300 тис. га, а до 1980 р. значно зросте. Слід відмітити, що в Росії до Жовтневої рево­люції площа всіх зрошувальних земель становила лише 4 млн. га.

Зрошення змінить водний, тепловий і поживний ре­жим грунтів, створить своєрідні мікрокліматичні умови, що сприятимуть вирощуванню високих врожаїв сіль­ськогосподарських культур.

Одним з небезпечних явищ є пошкодження рослин в холодну пору року низькими температурами. Вимерзан­ня озимих культур може відбуватися в різні періоди зимівлі. Найбільш морозостійким є озиме жито. Інколи воно може переносити температуру —25—30°С. Озима пшениця таких морозів не витримує. Ще менша морозо­стійкість озимого ячменю, конюшини.

Важливим засобом боротьби з вимерзанням посівів є снігозатримання. Найкращим способом снігозатри­мання на озимих полях є кулісний пар. На полі залиша­ють зимувати стебла кукурудзи, соняшника, які змен­шують швидкість вітру і сприяють рівномірному нагро­мадженню снігу. Використовують також для снігозатри­мання щити висотою 1,5 лі і довжиною 1,5—2,0 м, став­лячи їх впоперек напрямку пануючих вітрів. Віддаль між рядами 15—20 м, а між щитами 5 мНа одному гектарі (104м2) ставлять 100—120 щитів. Робити це кра­ще до замерзання грунту. Після утворення заметів ви­сотою 50—60 см щити треба переставляти на інші ді­лянки озимого поля.

Дуже ефективним методом снігозатримання є так званий метод продувних стін, зроблених з снігових бри­кетів. Метод розроблено лабораторією сніготехніки і мерзлотознавства Сибірського відділення АН СРСР. Машина для брикетування успішно пройшла випробу­вання в польових умовах. Цікаво відмітити, що пере­пони з снігових брикетів вітер не може зруйнувати.

Для сільського господарства велике значення має врахування мікрокліматичних умов окремих полів. Їх не можна не брати до уваги, наприклад, під час скла­дання плану розвитку кожного господарства в напрямку максимального інтенсивного використання всіх земель­них угідь. При характеристиці термічних умов окремих полів велике значення має питання морозонебезпечності в період весняних та осінніх приморозків. Ступінь мо­розонебезпечності полів визначається шляхом проведен­ня мікрокліматичних зйомок. Найпростіше це можна зробити шляхом об’їзду території під час приморозку при ясній і тихій погоді перед сходом Сонця, коли ще не розтане іній. Відмічаючи на плані господарства міс­ця, де лежить іній, можна одержати уявлення про мо­розостійкість окремих ділянок. При наявності кількох термометрів-пращів (або краще аспіраційних термомет­рів) три-чотири спостерігачі можуть значно точніше провести визначення морозостійких ділянок. Для визна­чення сум температур за вегетаційний період на полях з різними культурами на південних і північних схилах потрібно встановити спеціальні термометри з захистом, а краще — самописці в будках спрощеного типу. В ос­танні роки радянськими метеорологами сконструйовано метеорограф, який має малі розміри і одночасно записує температуру і вологість повітря, швидкість вітру і ос­вітленість.

Вивчення мікроклімату відкриває нові резерви роз­ширення площі під найбільш цінні культури і разом з цим дає можливість раціонально використовувати агро­технічні заходи.

Сучасна агротехніка володіє великим арсеналом різ­номанітних засобів підвищення врожайності. Але ними треба користуватися, враховуючи ґрунтово-кліматичні і погодні особливості району, поля чи ділянки. Наприк­лад, під час сівби в залежності від погоди і вологості грунту потрібно вирішувати питання норми засіву, гли­бини закладання насіння і строки сівби. Посів ранніх ярових треба проводити як тільки грунт просох, але ще достатньо вологий, тобто має м’якопластичний стан. Строки сівби теплолюбивих культур визначаються тем­пературним режимом грунту. Так, кукурудза, просо, огірки та ін. можуть дати високий врожай тільки тоді, коли їх насіння висівається без запізнення, але в достат­ньо прогрітий грунт.

Обробіток грунту на парових полях і по зябу потріб­но проводити також з врахуванням погоди. Так, якщо в посушливі роки глибоке рихлення весною висушує ор­ний горизонт грунту, то в дощові роки таке рихлення дає можливість очистити орне поле від бур’янів, забез­печити краще нагромадження запасів вологи.

У 1963 р. радянський вчений А. А. Дмитрієв за допо­могою фізико-математичних розрахунків довів можли­вість розробки і здійснення комплексу заходів, що по­ліпшать метеорологічні умови приземного шару повіт­ря. Вчений показав це на прикладі клімату західного берега озера Іссик-Куль.

На західному березі Іссик-Кулю знаходиться м. Рибачий, до якого йдуть чотири шосейні дороги з міст Фрунзе, Нарина, Пржевальська і з північного узбереж­жя озера. По цих дорогах до м’ясокомбінату в м. Рибачому тягнуться величезні стада худоби. Але підніжного корму на сіро-бурих кам’янистих гіпсоносних грунтах біля міста майже немає, Худоба худне або ж її пере­ганяють на далекі пасовиська. Це приносить народно­му господарству великі збитки.

Головною причиною посушливості клімату району західного узбережжя озера Іссик-Куль є часті сильні і ураганні вітри і мала кількість опадів. Сильний вітер улан, що несе в повітрі невеликі камінці і видуває верх­ній родючий шар грунту, дме із заходу протягом 12 го­дин, а часом і по кілька діб. Виникає улан в тих випад­ках, коли різниця атмосферного тиску між містами Бистрівка (в долині ріки Чу) і Рибачим перевищує кри­тичну величину; повітря долає Уланський перевал і прискорює свій рух за рахунок різниці атмосферного тиску.

А. А. Дмитрієв пропонує провести кілька заходів. Перш за все, враховуючи, що улан спостерігається в холодне півріччя і його поява обумовлюється перепадом атмосферного тиску перед перевалом і за ним, є можли­вість зменшити імовірність появи вітру, побудувавши тепле водоймище в районі м. Бистрівка. За допомогою системи рівнянь гідро- і термодинаміки показано, що при радіусі водосховища 1,75 км і різниці температур 10°С різниця атмосферного тиску зменшиться на 85 н/м(0,85 мбар).

Другий захід полягає в тому, щоб збільшити воло­гість повітря за рахунок побудови теплого водосховища в Боомській ущелині, на шляху улана.

Третій захід — створити в районі розвитку улана мережу полезахисних лісових смуг, які будуть зменшу­вати силу вітру і захищатимуть грунт від ерозії, а рос­лини — від згубної дії суховіїв.

Зазначені математично обґрунтовані заходи дозво­лять змінити метеорологічні умови приземного шару по­вітря в районі західного Іссик-Кулю.

В нашій країні роботи по штучному впливу на при­земні шари повітря проводяться в Білорусії і на Волзі, на Україні, в Середній Азії і на Кавказі. В Білорусії завдяки висушенню Пінських боліт збільшується кіль­кість родючих земель під посіви цінних культур. На Північному Кавказі, Нижній Волзі, Україні, в Середній Азії прокладають канали для зрошення і обводнення пустель і засушливих степів. У степових районах ство­рюються полезахисні лісові смуги.

Всі ці заходи дають можливість значно змінити мік­рокліматичні умови приземного шару повітря з метою створення більш сприятливих умов для підвищення вро­жайності.

Людина вчиться керувати погодою і вже зараз може змінювати природні умови за допомогою штучного впли­ву на хмари і тумани. Такі дослідження розпочалися близько 40 років тому. Зараз дослідження в цьому на­прямку продовжуються як в Радянському Союзі, так і за кордоном.