5 років тому
Немає коментарів

За останні роки незвичайна, повна контрастів пого­да, що спостерігалась і в північній, і в південній півку­лях, була причиною значних руйнувань. Наприклад, у 1956 р., за повідомленнями преси, на земній кулі спосте­рігалось понад 100 значних метеорологічних катастроф. Повені в Індії, Ірані та Афганістані, великі морози в За­хідній Європі, винятково жарке літо в Малій Азії, тро­пічні зливи в США і Японії, смерчі в Білорусії і поблизу Москви (у Голіцино) — ось далеко не вся різноманіт­ність погоди 1956 р.

Контрастним був і 1957 р. Після теплої весняної по­годи в лютому, завдяки якій були розпочаті польові ро­боти на півдні країни, температура повітря в цих райо­нах раптом понизилася до —20°С. 26 березня над Сочі, Поті і Батумі пронеслася снігова буря. І це після теплої погоди з максимальними температурами 20—25°С. Та­ких вторгнень холодного арктичного повітря на південь не спостерігалося тридцять років.

Літо 1957 р. також відзначалось різкими контраста­ми. Незвичайно жарка погода прийшла у Заполяр’я. Так, у Воркуті і Нар’ян-Марі в липні були дні, коли тем­пература досягала 30—32°С. Зливи пройшли в Туреччині, Болгарії, Франції, Бельгії, Англії, Фінляндії та інших країнах Європи. В США, навпаки, ще з кінця червня встановилася посуха (особливо сильна в східних шта­тах), яка тривала увесь липень.

Контрасти погоди спостерігалися також в кінці 1957 р. і на початку 1958 р. Особливо контрастним був квітень 1958 р. Сніг зійшов ще в березні, природа прокинулася від довгого зимового сну, в повітрі розносилось дзвінке щебетання птахів. Але погано довелося пернатим, які прилетіли з півдня. 2 квітня майже по всій території Ук­раїни спостерігалась хуртовина при дуже сильному схід­ному вітрі. Снігу випало у селищі Славському (Львів­ська область) 26 сіл, м. Рава-Руській (Львівська об­ласть) — 24 сіл, м. Ковелі (Волинська область) — 15 смПолтаві — 14 смТемпература повітря була від’ємною, але не дуже низькою. Так, наприклад, в Києві мінімаль­на температура 2 квітня 1958 р. дорівнювала —1,3°С, тоді як у 1931 р. в цей же день вона досягала майже — 11°С.

Зиму 1958—1959 р. на Україні навіть не можна на­звати зимою в повному розумінні цього слова. Через до­датні середньодобові температури сніговий покрив швид­ко танув, а опади були здебільшого у вигляді дощу або моросі.

Після порівняно «спокійного» 1960 р. бурхливою, над­звичайно контрастною була погода взимку 1961—1962 р. В Північній Мексиці вперше за 40 років температура по­вітря в січні 1962 р. знизилася до —30°С. В кінці січня цього ж року у південних районах Японії відбулися значні снігопади. Місцями висота снігового покриву досягала 1,5 мТаких заносів не було у цих районах 90 років.

Сильний сніговий буран пронісся 10—11 лютого над Владивостоком. Такого бурану тут не було 40 років. Че­рез вітер, швидкість якого досягала 40 м/сек і який пе­реносив величезні маси снігу, припинився автобусний і трамвайний зв’язок.

23 червня 1962 р. на півночі і північному заході Юго­славії пронеслась буря з градом. Дерева товщиною в 2 м вона зносила, як тріски. На заводі «Равне» вітер пе­рекинув 25-тонний кран.

На Україні червень був на 3°С холоднішим від нор­ми, а в деяких місцях — холоднішим за травень. Ще хо­лодніший червень був лише у 1865 р.

4 серпня на острів Хоккайдо (Японія) налетів тайфун «Патсі». Від стихійного лиха потерпіли понад 20 тис. чо­ловік.

Вчені приходять до висновку, що надзвичайно кон­трастна погода останніх років пов’язана з підвищенням інтенсивності атмосферної циркуляції (переміщення по­вітряних мас в горизонтальному і вертикальному напря­мах), яке настало, мабуть, внаслідок посилення соняч­ної активності.

Звичайно бурхливі процеси відбуваються не лише на Сонці, айв земній атмосфері. Але до цього часу законо­мірності в проблемі «Сонце—Земля» і механізм такого впливу залишаються недостатньо відомими.

Слід відмітити, що число метеорологічних катастроф у 1962 р. було значно меншим, ніж у 1961 р., а в 1963 р, меншим, ніж у 1962 р. Це можна пояснити до деякої мі­ри послабленням сонячної активності, мінімум якої спо­стерігається у 1964 р. (Міжнародний рік спокійного Сонця).

Щоб зрозуміти причини зміни погоди, потрібно вив­чити атмосферу на великому просторі. Це завдання ви­конує служба погоди на основі спостережень метеороло­гічних станцій. Результати метеорологічних спостере­жень всіма засобами зв’язку (телефоном, телеграфом, радіо) негайно передаються в місцеві прогностичні центри — бюро погоди і в Москву, в Центральний інститут прогнозів. Бюро погоди являє собою «оперативний штаб погоди». Тут повинні знати все: де ідуть дощі, які дмуть вітри, де. почалося похолодання тощо. На Україні майже в кожній області є такі бюро. Їх працівники складають так звані синоптичні карти — карти погоди, на яких можна оглядати одночасно стан погоди на великому про­сторі.

Два-три рази на добу тут на підставі даних радіозон­дів і висотних польотів літаків креслять спеціальні ви­сотні, карти. За допомогою цих карт можна з’ясувати розподіл тепла і холоду, вологого і сухого повітря, на­прямок та швидкість вітрів на різних висотах. Карти складають для висот 1,5; 3; 5; 10 км і вище.

За останні роки великі бюро погоди і авіаметеоро­логічні станції на аеродромах збагатилися новою апа­ратурою — так званими фототелеграфами, апаратами, що передають телеграфно фотографію синоптичної карти.

Якщо на синоптичних картах усі пункти, що мають однаковий тиск повітря, з’єднати плавними кривими — ізобарами, то такі лінії матимуть найрізноманітнішу кон­фігурацію. Нерідко після проведення ізобар на синоп­тичній карті виявляється, що вони розташовані майже концентричними замкнутими колами. В центрі цих кіл тиск повітря буває або підвищеним, що свідчить про існування антициклону, або зниженим — виник циклон.

У північній півкулі вітер в зоні циклонів дме проти годинникової стрілки, в зоні антициклонів — за нею. В південній півкулі — зворотна закономірність. Це по­яснюється відхиляючою дією обертання Землі. Для ци­клонічних утворень характерними є висхідні рухи по­вітря, для антициклонічних — низхідні.

Проходження циклону над тією чи іншою територією супроводжується здебільшого дощовою і вітряною пого­дою з похолоданням влітку і потеплінням взимку. Анти­циклон, навпаки, несе, як правило, ясну, безвітряну по­году з сильним потеплінням влітку і похолоданням взим­ку. Інколи на південній та південно-західній периферії антициклону взимку спостерігаються низька хмарність, туман, ожеледь. Знаючи напрямок і швидкість перемі­щення циклонів і антициклонів, за допомогою приземних і висотних карт погоди можна з досить високою точністю передбачити, якої погоди треба сподіватися в пев­ному районі країни.

Зміни погоди в одному пункті чи районі залежать від того, як розподілилась одержана від Сонця енергія, де формуються холодні і теплі повітряні маси і куди вони переміщуються, де утворюються і куди прямують циклони і антициклони. Урахування усіх цих факторів дає науці можливість не тільки визначати минулі зміни погоди, а й завбачати майбутні її зміни, тобто складати прогноз погоди.

Народне господарство одержує три види матеріалів, підготовлених службою прогнозів погоди.

Перший з них — інформації про минулий і поточний стан погоди. Відомості про фактичний стан погоди пере­даються організаціям по радіо, телефоном, у вигляді письмових довідок або спеціального бюлетеня.

Другий — прогнози погоди. Існують короткострокові прогнози — на добу, день, або ніч, прогнози малої за­вчасності — на три — п’ять днів, прогнози довгостро­кові — на місяць.

І нарешті, третій вид інформації — попередження про такі небезпечні для народного господарства явища, як сильний вітер, пильні бурі, завірюхи, посухи, суховії, приморозки, туман, ожеледь, грози, град і т. п. Про на­стання цих явищ бюро погоди сповіщає організації всі­ма можливими видами зв’язку. Таке попередження на­зивається штормовим. На відміну від звичайних прогно­зів, штормові попередження складаються не за певним розкладом, а негайно після виявлення загрози.

Передбачення погоди не може поки що бути таким точним, як астрономічні прогнози затемнення Сонця, Мі­сяця та інших небесних явищ, які обчислюються на ос­нові математичних розрахунків. Втім, проблема мате­матичного прогнозу погоди також може бути вирішена.

Справа в тому, що траєкторію руху повітряних мас, який формує ту чи іншу погоду, так само як і орбіти штучних супутників, траєкторії артилерійських снарядів, можна обчислити за допомогою математичних рівнянь. Але для вирішення деяких математичних рівнянь потріб­но дуже багато часу, і це до останніх років не дозволя­ло використати математичний метод прогнозу погоди в практичній роботі. На допомогу прийшли швидкодіючі електронно-обчислювальні машини.

Основна особливість таких машин полягає в тому, що вони «запам’ятовують» велике число проміжних дій при рішенні складних рівнянь і «пам’ятають» їх до ви­конання наступних операцій. Це необхідно тому, що для прогнозу погоди на машинах потрібно брати десятки тисяч точок в просторі, проводити обчислення (за допо­могою складних рівнянь) метеорологічних елементів: тиску, температури повітря та ін. через кожні 30— 40 хв. Сучасна машина для прогнозу погоди на добу здійснює близько 10 млн. множень, близько 8 млн. до­давань і віднімань, близько 30 млн. різних допоміжних операцій, і все це за 40—50 хв.

Великі перспективи у вивченні погоди і завбаченні її відкриваються завдяки штучним супутникам Землі, які дають можливість спостерігати і вивчати атмосферні явища майже одночасно на всій земній кулі. Відомо, що даних існуючих метеорологічних станцій для прог­нозу погоди недостатньо, мало інформації одержує ме­теорологічна служба з водних просторів нашої планети.

Такі спостереження будуть «організовані» за допо­могою штучних супутників Землі. Вони зможуть слідку­вати за поширенням і рухом хмар, визначати їх товщу і склад. Штучні супутники будуть сповіщати на Землю про розташування хмарних систем, а це дасть змогу ви­значати напрямок і швидкість циклонів, з якими, як пра­вило, пов’язана погода — дощова влітку та снігова взим­ку. Супутники попереджатимуть про наближення гріз­них явищ: тайфунів, гроз, шквалів тощо.

Значно ефективніше, ніж полярна авіація, супутники будуть проводити спостереження за розташуванням крижин в арктичних морях. Спеціальні прилади на су­путнику «візьмуть на облік» великі айсберги, передадуть мореплавцеві сигнал про льодові затори.

Так йде наука до виконання «завдань № 1 і № 2» метеорології. Значно складнішим є «завдання № 3».